20 марта 2014

Практичне енергозбереження на місцевому рівні в дії

Велика армія комунальників сьогодні переживає нелегкі часи, високий ступінь зносу основних фондів житлово-комунального господарства, особливо насосних станцій та мереж водопроводу, каналізації, теплозабезпечення, спричинений різким зменшенням капітальних вкладень в означену галузь протягом останніх двадцяти років. Тим часом, тарифна політика протягом зазначеного періоду залишалася соціально орієнтованою, що обумовлювалось об’єктивними причинами низької платоспроможності домогосподарств. Як наслідок, маємо недосконалу тарифну політику, недофінансування підприємств по різниці в тарифах, відсутність інвестиційної складової при значній енергоємності галузі.

На всіх державних рівнях влади та суспільства ведеться пошук моделі переходу української системи житлово-комунального господарства на якісно новий рівень. У такий перехідний період важлива послідовність аргументованих логічних кроків у напрямку енергоефективності інвестування коштів у комунальну сферу. Сьогодні це можна аналізувати на прикладі дій місцевих органів селища міського типу Нова Борова. Маючи залежність в джерелі водопостачання (власник станції першого підйому Іршанський ГЗК), непридатну до експлуатації станцію очистки води, зношену енергоємну насосну станцію другого підйому, застарілі мережі водопроводу, був поступово виконаний план дій виходу із такого становища. Перший крок- будівництво станції очистки поверхневої (покупної) води, другий — заміна енергоємних насосів радянського виробництва на сучасні, енергоефективні, німецької фірми WILO, третій — часткове оновлення зовнішніх мереж, четвертий крок — проект автономного водозабезпечення селища із існуючих законсервованих свердловин. Значна частина енергетичних втрат комунального водопровідно-каналізаційного господарства — це технологічні потреби, зокрема перекачування води і стоків. Тому основну увагу було звернуто на енергетичне обстеження основних агрегатів, що перекачують воду і стоки. Економічна робота насосних агрегатів забезпечується відповідністю режимів роботи насосних агрегатів і системи трубопроводів. Інженерному складу фірми «АКВАТЕРМ-АЛЬЯНС» була поставлена задача впровадження енергозбереження в життя, за допомогою новітніх технологій, від проекта до його реалізації. Первинний енергоаудит підприємства ЖКГ дозволяє отримати відповіді на питання:

1які способи і засоби регулювання режимів роботи насосів і інших механізмів доцільно застосовувати на даному об’єкті;

2яку кількість агрегатів із встановлюваних на об’єкті слід оснащувати регульованим електроприводом;

3які зміни слід внести до схеми енергопостачання об’єкту;

4по яких технологічних і електричних параметрах необхідно регулювати режими роботи об’єкту;

5яка економія енергії, чистої води та інших ресурсів буде отримана в результаті впровадження системи енергоменеджменту;

6як знизяться експлуатаційні витрати при впровадженні енергозберігаючих заходів;

7які будуть потрібні інвестиції для реалізації енергозберігаючих заходів;

8який термін окупності енергозберігаючих заходів.

Станція другого підйому з діючими насосними агрегатами К100-80-160 N=15кВт, річна потреба яких 132 тис. кВт електроенергії, була реконструйована із заміною на насосну установку «WILO», з частотним перетворювачем. Нові енергозберігаючі насоси, завдяки яким вода подаеться споживачам, дають економію 300 кВт на добу. Прогнозована економія — до 100 тис. кВт електроенергії в рік. У насосну станцію другого підйому інвестували орієнтовно 200 тис. грн. Лише на електроенергії економія складе більше 150 тис. грн. на рік. Термін окупності насосів в даному випадку — два роки, з урахуванням експлуатаційних витрат. Якщо говорити в комплексі, то лише завдяки новому сучасному, грамотно підібраному та змонтованому, енергозберігаючому устаткуванню, на насосній станції другого підйому потреба в електроенергії зменшиться у п`ять раз, при цьому значно покращуючи подачу води кінцевому споживачеві. Успішна реалізація проекту стала можливою завдяки активній організаційній допомозі і сприянню місцевих органів самоуправління та голови сільради Рудюка Г.Л., голови ЖКГ Гнітецького М.Й., Перші два кроки зроблено, на черзі наступні....

Пожаловаться модератору